Творчість – це здатність дивуватись і пізнавати,

уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях,

спрямованість на відкриття нового,

схильність до глибокого осмислення свого досвіду.

Е. Фромм

Сьогодні, як ніколи, нашій країні потрібні люди, які здатні приймати  нестандартні рішення і творчо мислити. З метою розвитку творчих здібностей у кожної дитини вчителеві необхідно застосовувати пізнавальні завдання. Такі завдання мають становити систему, яка дасть змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної й творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення й ефективне їх застосування на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей великого значення набуває розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо.

Важливо в даний момент згадати  про те, що є основою для творчого розв’язання проблеми і входить до складу необхідних знань.

Саме розвинуте мислення виявляє себе в раціональних засобах запам’ятовування і пригадування.

Отже, я вважаю, на кожному уроці необхідно розвивати творчі здібності учнів на основі логічно-пошукових завдань, введення раціональних прийомів, які спрямовані на організацію керованої діяльності учнів, використання інтерактивних технологій, які допомагають зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. Серед них такі технології, як «Ланцюжок міркувань», «Мозковий штурм», «Інтерв’ю», «Навчаючи - учусь», робота в парах, творча робота в групах, інтерактивні ігри «Так чи ні», «Ти мені – я тобі», «Навпаки» та інше. Головна мета таких завдань – формування у дитини вміння керувати процесом творчості, фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням проблемних ситуацій.

На сучасному етапі дедалі більшого значення набуває формування творчої ініціативної особистості. За висловом Л.М. Толстого, знання тільки тоді знання, коли набуті зусиллям думки, а не пам’яті. У зв’язку з цим необхідно зробити навчальний процес творчим, осмисленим, активізувати всю пізнавальну діяльність школярів.

У навчальному процесі вчитель постає, насамперед, як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів. Він створює умови, за яких школярі можуть найбільш раціонально і продуктивно розвивати мислення, здібності.

У дітей здібності до творчості складаються поступово, вони проходять декілька стадій розвитку. Перед тим, як бути готовою до нової стадії, дитина повинна оволодіти якостями, що формуються на попередніх стадіях. Дослідження дитячої творчості дозволили виявити три стадії розвитку творчих здібностей.

У 5-7 років діти вже вміють подумки моделювати свої практичні дії. Але фантазія дитини на першій стадії розвитку творчого мислення (наочно-дійового) ще дуже обмежена.

Отже, одним із напрямків розвитку творчості на основі наочно-дійового мислення є вихід за рамки розумових стереотипів. Цю якість називають оригінальністю.

У  дітей 8-10 років спостерігається сплеск дослідницької активності. Щоб стимулювати творчу активність і відкинути негативний вплив критичності, використовую різні методи та засоби:

• засіб образного порівняння з простим та зрозумілим;
• метод мозкового штурму;
• метод комбінаційного аналізу.

Для того, щоб учні вчилися з захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ.

У клас залетіла Жар-птиця. На її пір’їнках записаний план роботи на уроці:

• пташиний спів – усні обчислення;
• летимо у вись – перевірка домашнього завдання;
• стрімкий злет – робота над темою уроку;
• самостійний злет – виконання самостійної роботи;
• назустріч вітру – розв’язання завдань з логічним навантаженням;
• вичищаємо пір’їнки – підсумок уроку;

Чи погоджуєтесь ви з таким планом? (Учні вносять свої пропозиції).

Можна разом із дітьми відправитись у плавання на великій яхті, на вітрилах якої план уроку. Для того, щоб плавання було успішним, дати дітям завдання «підняти» вітрила та поставити їх у правильному напрямку. На «чистих» вітрилах запропонувати учням дописати свої можливі варіанти плану.

Внаслідок такої роботи учні усвідомлюють мету діяльності, що передбачається.

Міцність і автоматизм потрібних навичок досягаються у процесі тривалих вправлянь, та оскільки однотипні завдання втомлюють дітей, їх треба урізноманітнювати. Тому в 3,4 класах на уроках математики вводжу незвичні лабіринти. Ускладнені  циклічні алгоритми включають у себе складніші повторення виконань кількох арифметичних дій у певній послідовності. Незвичні лабіринти використовую переважно для усної лічби і розв’язування задач. Дітям вони подобаються. Адже, йдучи такими лабіринтами, вони вчаться відповідати усно, що розвиває їхнє мовлення, активізує мислення і закріплює навички усного рахунку.

Подорож лабіринтами викликає у дітей більше зацікавлення, ніж просте механічне виконання арифметичних дій, сприяє кращому засвоюванню обчислювальних навичок, розвитку логічного та творчого  мислення.  Такий матеріал доступний і цікавий учням, вони працюють із задоволенням.

Наприклад, обчислити значення виразу 125 – (40 + 24) : 8

Початок

Запиши вираз

Виконай дію в дужках,

якщо

відповідь - 64                                        інша – подумай

Виконай дію ділення

якщо

відповідь – 8                                          інша – подумай

Виконай дію віднімання

якщо

відповідь – 117                                        інша – подумай

Запиши відповідь

Кінець

Підтримка пізнавальної активності учнів у ході контролю за рівнем знань – важлива умова успішності навчального процесу. Відомо, що повторне відтворювання дітьми навчального матеріалу, яке важливе в плані закріплення і контролю, знижує інтерес до предмета, якщо проводиться дублюючим чином. Особливо це мало ефективно на уроці підсумкового повторення, коли треба відновити в пам’яті учнів головні поняття і відомості з усієї вивченої теми.

Пожвавити опитування і активізувати роботу учнів можуть цікаві форми перевірки засвоєння або поширення знань фактичного матеріалу.

Важливі та актуальні завдання постають перед учителем під час опрацювання тем з природознавства. Це розширення та систематизація знань учнів, вироблення у них елементарних світоглядних уявлень про взаємозв’язки між природними об’єктами та явищами, розвитку логічного мислення і виховання гуманного ставлення до всього живого. Тому для формування в учнів пізнавальних інтересів, наприклад з природознавства, потрібна додаткова інформація, яка містить нове, цікаве порівняно з програмовим матеріалом. Природа – джерело наших знань, засіб розвитку пізнавальних і творчих здібностей людини.

Пропоную з різних тем природознавства цікаві повідомлення, завдання про природу, загадки, завдання з логічним навантаженням, ребуси, кросворди, літературні сторінки.

Максимально стимулює пізнавальну самостійність, розвиток логіки, творчу активність та ініціативу школярів нестандартний урок.

Нестандартний урок (урок-гра, урок-змагання, урок-вікторина, урок-КВН, урок-пісня, урок-казка, урок-подорож, урок-свято та інше) – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості знань школярів, розвитку творчих здібностей учнів, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Такі уроки більше подобаються учням. Мабуть тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи, дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням.

Необхідно зважати на те, що молодші школярі за своїми віковими особливостями насамперед відчувають природу в русі, в конкретних діях. Тому потрібно забезпечити їм необхідний рівень рухливості у природі, пропонуючи різноманітні оцінні та творчі завдання (імпровізації, словотворчість, робота з природним матеріалом), а також деякі форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу( ігри, змагання, конкурси).

Головний помічник у цій роботі – слово, в яке вчимо дітей вкладати досвід власних вражень, думки  і почуття.

Дитина, вивчаючи рідне слово, крок за кроком пізнає багатий світ природи, суспільних стосунків, тобто вивчає життя в усій його багатогранності.

Мова завжди є дзеркалом самосвідомості людини. Слово-образ формує творчу особистість дитини, її долю, розкомплектовує і спонукає до співтворчості з іншими. Тому в класі намагаюсь формувати особистісний досвід творчої діяльності. На уроках рідної мови та читання знаходимо колективні та індивідуальні рішення творчих завдань.

Для ефективності розвитку логічного мислення, уваги, уяви, слухової та зорової пам’яті я практикую уроки з використанням ІКТ. Дітям подобається робота з комп’ютером  на будь-якому етапі уроку. Навчання з допомогою комп’ютерних завдань, ігор зацікавлює дітей, заохочує до активного пізнання і засвоєння програмового матеріалу, викликає бажання бути першим, кращим. Дітям цікаво, якщо оцінювання проводить комп’ютер.

На початковому рівні в пізнанні комп’ютера допомагають такі ігри: «Стрільці по яблуках», «Лісова галявина», «Мильні бульки», «Кіт-риболов», «Розібрані малюнки».  З допомогою них діти вчаться користуватися мишкою, клавіатурою, розвивають швидку реакцію, кмітливість, уяву.

Для уроків математики використовую: «Математичний космодром», що розвиває вміння швидко обчислювати приклади на додавання і віднімання двоцифрових чисел; «Курчата» (розвиває усний рахунок комбінованих прикладів на чотири арифметичні дії); «Телевізор» (з допомогою цієї гри закріплюємо знання таблиці множення).

На уроках рідної мови допомагають в засвоєнні матеріалу такі ігри: «Слово в лабіринті», «Кубики зі складами» (розвивають логічне мислення), «Незнайко на містку» (повторюємо правопис ненаголошених е,и, словникові слова), «Туристичний маршрут» (повторюємо правильне використання наголосу), «Куди подітись вояку» (закріплення знань про синоніми, антоніми).

Під час уроків природознавства для закріплення знань застосовую ігри: «Мешканці лісу», «Поштовий голуб: Україну»,  «Поштовий голуб: Європа»,  «Явища природи».

Серед додаткових завдань пропоную дітям такі ігри: «Ханайська вежа», «Тетравекс», «Магазин», «Розкидайка», «Цифертон» з метою розвитку логічного мислення, зорової і слухової пам’яті, уваги, просторової уяви.

Серед форм організації навчання  і розвитку творчих здібностей учнів можна розглядати як урочну, так і позаурочну. Як приклад позаурочної  форми організації навчання можу привести участь дітей класу у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру»,  природничому конкурсі «Колосок».

По закінченню конкурсу обговорюємо  в класі завдання в позаурочний час, розбираємо, шукаємо варіанти відповідей, сперечаємось. Кожен старається довести свою думку.

Важливим завданням вчителя є створення ситуації успіху. Для цього доцільно включати до навчального матеріалу такий що створює розумову проблемну ситуацію. Це викликає актуальні труднощі, переборюючи які, учень відчуває себе «переможцем».

У такій ситуації діти опиняються у ролі дослідників, які активно вишукують засоби виходу з неї. Ось тут вчителю необхідно використати системи вправ творчого характеру. Насичуючи середовище творчими діями, вчитель поступово створює основу для свідомого саморозвитку творчої особистості дитини.

Працюючи над даною проблемою, дійшла висновку, що шляхами розвитку творчих здібностей учнів є такі форми, методи та прийоми навчання:

• різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-КВН, урок-вікторина, урок-пісня, урок- казка, урок-подорож, урок-свято та інше;
• нестандартні форми перевірки домашніх завдань (тести, перфокарти, завдання творчого характеру, завдання з логічним навантаженням, завдання-цікавинка);
• прийом складання лінгвістичних та математичних казок;
• прийом римованої та малюнкової асоціацій;
• прийом какографії;
• використання різноманітного ігрового, дидактичного матеріалу, казкових сюжетів та героїв;
• пошукові завдання, евристичні бесіди, самостійні роботи обов’язково містять елементи творчості;
• диференційоване навчання в класі, робота в парах, робота у групах, індивідуальний добір завдань.

Також, вважаю за необхідне впроваджувати в навчання активні та інтерактивні методи, вчу дітей користуватися довідковою літературою,   стараюсь забезпечити таку організацію навчання, яка передбачає залучення дітей до наукового та творчого пошуку і використання набутих знань на практиці, розвиваю фантазію, уяву, спонукаю до мрій, планую навчальний процес таким чином, щоб учні могли висловлювати власні думки про прочитане, побачене, почуте, зроблене.

На мою думку, жоден урок не повинен обходитися без вправ творчого характеру, без завдань для розвитку зв’язного мовлення та логічного мислення.

Власний педагогічний досвід, вивчення теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного, так і спільного професійного успіху – все це змушує постійно шукати реально ефективні норми організації навчально-виховного процесу, шляхи розвитку творчих здібностей школярів. Та, перш за все, я вважаю, що треба вірити в талановитість кожної дитини, уважно ставитися до її думок і крок за кроком намагатися сформувати творчу особистість.