Засідання клубу допитливих (3-4 клас)
Тема. Знай, люби бережи!
Мета: вчити правильній поведінці в лісі, правилам заготівлі лікарських рослин, виразному читанню віршованих та прозових творів; познайомити дітей з найненажерливішою комахою планети – бабкою, з способом життя та користю, яку приносять ластівка, сова, синичка, дятел, мурашки, павуки, дерева, з заборонними знаками правил поведінки в природі; поповнювати словниковий запас дітей, розвивати бажання пізнавати, логічне мислення учнів, артистичні здібності дітей; нагадати поняття «заборонні знаки»; виховувати бажання любити і оберігати природу, бути їй справжніми друзями.
Обладнання: глобус; штучні волошки; плакат «Правила поведінки в природі»; ілюстрації ластівки, сови, дятла, синиці; конверт від гнома Добрячка із заборонними знаками: «Не руйнуй мурашників», «Не руйнуй павутиння та не знищуй павуків», «Не ламай дерев», «Не лови метеликів»; кросворд з ключовим словом; експонат бабки; гра «Треба – не можна» (з використанням мультимедійного проектору та мультимедійної дошки).
Підготовчий етап: разом з дітьми добираємо загадки про рослини і тварини, вірші на природоохоронну тематику, діти виконують завдання : написати твір (на вибір) на основі спогадів старших «Річки мого селища в минулому і теперішньому», «Що я знаю про своє селище?», власні роздуми « Що значить берегти природу?»
Хід заняття
Учень. Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила.
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Вчитель. Прекрасні слова нашого Кобзаря радують нас, наповнюють душу чеканням весни, коли оживає, розквітає все навкруги. Але ж не тільки для нас все повинно бути. Мабуть і ми, люди, повинні турбуватися про навколишній світ, а не тільки брати все від природи.
На превеликий жаль не завжди людина вміло господарює, не завжди приносить користь навколишньому середовищу.
Багато років назад людей на нашій планеті було набагато менше.
- Діти, а на якій планеті ми з вами живемо?
Тому людина не могла змінювати в природі те, що було їй не до вподоби. Природа сама регулювала всі зміни навколо, відновлювалась і самозахищалась.
Але зараз, сучасна людина, здатна впливати на природу, змінювати її для своїх цілей, чим може завдавати навколишньому непоправної шкоди. І часто роблячи це людина забуває, що навколо неї теж є життя. Це життя рослинного і тваринного світу, це річки, гори, моря, повітря.
Все це в наш час швидко забруднюється шкідливими речовинами і для навколишнього, і для самих людей. Деякі ріки зовсім зникають в результаті невдалого необдуманого будівництва чи господарювання.
(Виходить дівчинка-річечка в синій сукні)
Не шукай – мене більше нема,
Залишилась канава сама.
Он там далі завод збудували,
Мені дихати нічим стало.
Чи подумав про мене хто? Ні.
Всі відходи зливають мені.
Не ввійшла я у плани і темпи,
Всі гадали: природа стерпить.
Споживацьке вам голову кружить,
Ось – зробили із мене калюжу.
Риба згинула вся до одної.
Я вмираю в такім неспокої.
Захистити себе не можу.
З. Кучерява
Вчитель. Ось так з болем розповідає про себе річечка.
- Діти, а які річки протікають в нашому селі?
- А хто знає від своїх бабусь чи дідусів якими вони були раніше?
(Читання творів дітей про місцеві річки Нецвітай і Лосик зі спогадів старших)
- А які вони стали зараз? (Мілководні, забруднені)
- Чи можемо ми з вами якось допомогти нашим річечкам? (Не кидати сміття і не дозволяти дорослим цього робити)
Так, це в наших силах. Адже відомо, що на Землі немає нічого непотрібного. Кожна травиночка, кожна билиночка приносить користь людям, благотворно впливають на людину. Особливо багато радості приносять квіти. Але зриваючи їх без потреби, людина робить зло не тільки їм, а й собі. Адже в природі все взаємопов’язане. І людина, як найрозумніша істота на Землі, повинна це пам’ятати і бути захисником природи. Адже квіти, пташки, тварини, все навколо не може себе захистити.
Розповідь дівчинки (в руках кілька штучних волошок)
Одного разу я пішла з бабусею в поле. Там було дуже гарно. Особливо мені сподобались ніжні дрібненькі волошки, які своїм кольором нагадували лагідне небо. Бабуся зірвала мені кілька квіточок. Коли я запитала, чому їх так мало, хіба їй шкода було зірвати більше, то вона мудро пояснила мені, що не в кількості діло і не жаль для мене. Та я побавлюсь і кину під ноги, а квітка помре. Квіти ж приносять людям радість, красу, здоров’я. І я погодилась з бабусею , що не можна без потреби знищувати те, що природа створила для людини. Адже, ми – діти Землі, а вона – наша мати і треба все в ній любити і зберігати.
Вчитель. Ось і пташки, наші маленькі друзі, приносять багато користі: знищують шкідників, зачаровують людину своїм співом.
Щоб не завдавати їм прикрощів давайте вивчимо правила поведінки в природі.
- В лісі не можна смітити.
- Не зривайте квітів, не ламайте гілок.
- Не ображайте птахів і тварин.
- Не можна у лісі кричати, включати гучну музику, тому що ліс – це дім, в якому живуть лісові мешканці.
Вчитель. Я гадаю, що ви не тільки запам’ятаєте ці правила, а й будете їх виконувати і нагадувати про правила поведінки в природі своїм близьким та друзям. Адже нам завжди треба пам’ятати, що ми приходимо в ліс тільки в гості, тому треба поважати і не завдавати клопоту мешканцям лісу.
Не руйнуйте пташиних гнізд. Не підходьте близько до них, щоб не злякати. Вони не прощають людині втручання в своє гніздечко і можуть його покинути. Адже птахи люблять людей. Часто поселяються біля людського житла, а відлітаючи на зиму в далекі краї, сумують за своєю домівкою, куди з радістю повертаються навесні.
Учениця. (Малюнок ластівки)
Ластівка немає, відлетіла вже,
Десь її стрічає сонечко чуже.
Хоч воно і гріє, та на чужині.
Ластівка марніє, не співа пісні.
Щастя для пташини, там де в’є гніздо,
Там де Батьківщина, хоч країн є сто.
М. Удовиченко
Повідомлення чомучок.
Ластівка приносить велику користь, так як за добу з’їдає різних комах майже в 7 разів більше, ніж важить сама.
- А зараз, діти, відгадайте загадки.
- Хто комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає.
Повідомлення чомучок. (Малюнок дятла)
Дятел продовбує хворі дерева дзьобом і довгим язичком виймає з-під кори жучків-короїдів, личинки. А взимку біля дятла ще й синички підгодовуються.
- Що воно за дивина –
Світла денного боїться,
Дзьоб гачком, великі очі,
І не спиться їй щоночі.
Ху-гу-гу! – кричить вона.
Відгадали? Це … (сова).
Повідомлення чомучок. (Малюнок сови)
Сова – дуже мудра пташка. І ще корисна. А знаєте чому? Тому що знищує мишей і цим приносить велику користь. Гніздо не будує, а займає старі сорочачі гнізда або живе у дуплах дерев. Протягом літа знищує більше тисячі гризунів, зберігаючи цим тонну зерна.
(Чути тупотіння. Входять два лісовичка з конвертом в руках)
Вчитель. Діти. До нас завітали незвичайні гості. Це дідусі-лісовички. Вони знають багато цікавих історій. Попросимо нам розказати.
Дідусь-лісовичок 1. Добре. Ось вам бувальщина про синичку звичайну, дзвінкоголосу. (Демонструється таблиця із зображенням синички звичайної). Одного разу я поставив капкан. Сиджу в кущах, спостерігаю. І раптом в нього попалася пташка. Я швидко підійшов, подивився – це була синичка. Я взяв її в руку, а вона … вмерла. Тільки що була жива, пощипувала мене за пальці і раптом – мертва. Вона нерухомо лежала на моїй долоні уверх лапками, очі затяглись білою полудою. Я потримав її, потримав, а потім поклав на пеньок. І тільки руку відвів, а вона змахнула крильцями, щось пискнула і зникла. Ну й хитра пташка! Захотіла – вмерла, захотіла – ожила! Яка ж вона звичайна синичка! Незвичайна вона!
Дідусь-лісовичок 2. А послухайте ще мою бувальщину. У мого знайомого жила сова Сплюшка. (Виставляється таблиця із зображенням сови). Вона так довго жила у нього, що стала зовсім ручною.
Найбільше їй подобалося сидіти нерухомо і дрімати. Було посадять її на раму картини, вона там сидить нерухомо, посадять на етажерку, там повисне. Знайомі часто думали, що то чучело. Навіть господарі витираючи пилюку, і її обтирали, неначе якусь річ.
Сплюшка умудрялася спокійно спати, навіть коли її садили на кермо мотоцикла чи велосипеда і везли в поле або ліс. Тоді всі її вважали за сувенір-талісман. Приїхавши в ліс чи поле, господарі садили її на сучок чи кущик, і вона там знову дрімала. А одного разу забули її забрати додому… приїхали, а Сплюшки немає. Повернулися на те місце, де відпочивали, а вона спить на тому ж пеньочку. Отакою домашньою стала сова у добрих господарів.
Вчитель. Спасибі вам за цікаві розповіді, а що це за конверт у вас в руках?
Дідусі-лісовички. Це лісовий листоноша передав для вас. А нам пора.
Вчитель. Розглянемо послання пізніше. А зараз, діти розгадаємо кросворд.
Якщо розгадаємо правильно, то дізнаємося назву найненажерливішої комахи на планеті.
- У батьків і діточок увесь одяг з лусочок. (Риба)
- У воді купалася, сухою зосталася.
Ноги, як лопати, а сліду не знати. (Качка)
- У зеленому жакеті,
Галасує в очереті,
Хоч і плавати мастак,
Та не риба, і не рак. (Жаба)
- Довгі ноги, довгий хвіст –
По болоту ходить скрізь.
Хату на хаті має
Жабкам рахунок знає. (Лелека)
- Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця,
Голос тоненький, а ніс довгенький.
Хто його вб’є, той свою кров проллє. (Комар)
Вчитель. Ось ми і дізналися, що найненажерливіша комаха планети Земля – це бабка.
(Розгляд експоната бабки)
Вчитель. А зараз давайте поглянемо від кого ж до нас прийшов лист.
(Розгляд конверта: на конверті зображення семи гномів, адреса школи, клас, зворотна адреса: Лісова галявина, гном Добрячок)
Діти, в конверті гном Добрячок надіслав нам важливі знаки, які всі ми повинні знати і пам’ятати. Їх ми не зустрінемо ніде, але вони повинні бути в нашій пам’яті.
- Яка група знаків в правилах дорожнього руху оформлена в крузі з червоною облямівкою, ще й перекреслені червоною лінією?
(В правилах дорожнього руху – це заборонні знаки).
- І в житті також. Давайте розглянемо знаки, які нам прислав Добрячок і постараємося запам’ятати їх та дотримуватись в своєму повсякденні.
- Як називається цей знак? (Не руйнуй мурашники)
- Чому не можна руйнувати мурашники? (Мурашки підвищують родючість ґрунту, знищують шкідників)
- Як називається цей знак? (Не ламай гілок)
- Чому не можна ламати гілок? (Дерева – живі організми, листя затримує пил, виділяє кисень. Дерева – легені Землі)
- Як називається цей знак? (Не руйнуй павутиння, не знищуй павуків)
- А чим корисні павуки? (Вони знищують мух, комарів. Павутиння – це дім павуків)
- А цей знак називається «Не лови метелика!». Бо метелик від дотику загине.
Учень.
Не хочу
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати.
Її додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе жива живинка,
Що світиться довірою до всіх.
А. Костецький
Вчитель. Діти, ми не раз переконалися сьогодні, що природа – наш друг і вона завжди готова прийти нам на допомогу.
- А що таке лікарські рослини?
- Які лікарські рослини ви знаєте?
Сьогодні до нас на заняття завітала бабуся Марія. Вона добре розуміється на лікарських рослинах і хоче своїми знаннями поділиться з нами.
Бабуся. Добре, багато знаєте рослин. Інколи трави корисніші, ніж пігулки. Але для того, щоб цілющі якості рослинки зберегти, шкоди природі не заподіяти, треба знати коли і як їх збирати. Мене вчила цьому моя бабуся, а я хочу вас навчити. Тож слухайте.
- Під час збирання лікарських рослин квітки, листки та корені складайте окремо.
- Листя збирайте перед цвітінням, корені й кореневища – можна аж до пізньої осені.
- Плоди збирати слід дозрілими.
- Не можна сушити лікарські рослини на сонці.
- Заготовляти можна тільки здорові рослини.
- Не зривайте всі рослини, певну кількість лишайте для наступного розмноження.
Природні запаси багатьох лікарських рослин катастрофічно зменшуються. Тож пам’ятайте: дві рослинки зірви, а третю залиш – хай росте.
Вчитель. Дякуємо, бабусю, за науку. Справді, діти, кожна травинка-билинка, це частинка рідної землі. Недарма народна мудрість говорить: «Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси».
Людина все бере від природи і не завжди рослини та тварини можуть себе захистити. На превеликий жаль багато видів рослин і тварин внаслідок бездушного поводження людини уже зникли. Щоб зберегти рослини і тварини, які знаходяться на межі зникнення, природозахисники створили Червону книгу.
- А що це за книга? І чому вона червона? (Червоний колір – сигнал тривоги)
Учениця.
У Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає!
Учень.
Я зірвав квітку – і вона загинула,
Я спіймав метелика – і він умер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що торкнутися Краси
Можна тільки серцем.
П. Гвездослав
Учениця.
Квіточку кожну,
Кожну травинку
Плекай, бережи!
Іншим малятам,
Усім своїм друзям
Теж накажи.
Вчитель. Хай ці слова будуть законом, правилом, девізом вашого життя.
А зараз гра «Треба – не можна».
(На екрані словосполучення: садити дерева, поливати квіти, ламати гілки на деревах, підгодовувати птахів, руйнувати мурашники, ловити метеликів, допомагати звірам взимку, руйнувати гнізда птахів, знищувати павутиння. Виберіть, що треба робити і чого не можна).
Молодці, ви справилися із завданням гри. Я бачу, що наше заняття не залишило вас байдужими, гадаю, що почуте сьогодні допоможе вам в подальшому житті бути справжніми друзями природи.
Підсумок заняття.
|